Вступ

Час – гроші

  time is money Більшість підприємців легковажать істиною, закладеною в цьому вислові, ризикуючи при цьому втратити не тільки заробіток, але й власний бізнес.

   Прагнення до великих об'ємів роботи і небажання займатися розрахунками собівартості є дуже поширене сьогодні серед українських підприємців. Вони вважають, що зниження ціни забезпечить велику кількість замовлень. І у результаті такої конкурентної боротьби підприємці помилково понижують ціну нижче собівартості. Ринком керує почуття страху від думки, що конкурент продає дешевше і через це є ймовірність втрати замовлень. А це може призвести до занепаду цілої галузі, що ми і спостерігали на прикладі багатьох поліграфічних підприємств в Україні.

   Уявіть, що одиниця часу це грошова одиниця.

   Справді, кожен працівник обмінює свій робочий час на гроші. Треба розуміти, що час працівника – це обмежений ресурс. Варто аналізувати те, як був використаний цей ресурс у минулому і намагатися краще планувати його використання на майбутнє.

   У вимірі часу можна розглядати всі статті витрат, що є у підприємця, оренда, енергоресурси, зарплати, реклама, фонд розвитку, ліцензії, податки та інші.

   Спочатку підприємець має спланувати всі майбутні часові та матеріальні прибутки та витрати на виробництво, виконати і зареєструвати всі необхідні дії щодо самого виробництва, потім проаналізувати правильність розрахунків по факту виконаної роботи та отриманого доходу і, враховуючи набутий досвід, вдосконалювати бізнес-план.

   Витрачений час не повернеш, але усвідомлення згаяного часу допоможе уникнути часових втрат у майбутньому.

   У наступних статтях ми розглянемо, як перевести часовий вимір у грошовий у всіх складових, що формують собівартість продукції товару чи послуги, що пропонує підприємець.